Головні події 360-380 років

• Велике переселення народів, 375
• Феодосій Флавій — імператор Сходу, 19 січня 379
• Християнство — державна релігія Римської імперії, 27 лютого 380

Політичні лідери 360-380 років

• Вірменія: Аршак II (350-368), Пап (370-374), Вараздат (374-378), Аршак III (378-387)
• Західна Римська імперія: Граціан (367-383), Валентиніан II (375-392)
• Персія Сасанідів: Шапур II (309-379), Ардашир II (379-383)
• Римська імперія: Констанцій II (324-361), Юліан Відступник (355-363), Йовіан (363-364), Валентиніан I (364-375), Валент II (364-378), Прокопій (365-366), Феодосій Великий (379-395)

Всі події 360-380 років

11 грудня 361 • Флавій Клавдій Юліан, проголошений в 360 році в Парижі своєю гвардію імператором-авґустом, увійшов у Константинополь як прямий і законний спадкоємець римських імператорів і розпочав своє 18-місячне правління. Він розширив права муніципальних курій, зменшив податки, скоротив палацовий штат, відмовився від розкішного, дорогого двору. Ставши імператором, Юліан, підтриманий частиною багатих та освічених громадян, відкрито оголосив себе прихильником язичницької релігії, реформувавши її на базі неоплатонізму, видав два едикти проти християн дозволивши їх вбивати без суду та слідства на місці релігійних зібрань, відновив язичницькі храми. Християнські письменники, сучасники й вороги Юліана назвали його «відступником», і це прізвисько, підтримане церквою, тісно злилося з його ім'ям. Юліан II став останнім язичницьким римським імператором.

18 травня 363 • Землетрус, що стався у Галілеї, привів до руйнації міст Сефорі (Ципорі), Назарету, завадив відбудові Єрусалимського Храму, зруйнованого римлянами близько 69 року і призвів до остаточного занепаду Петри, колишньої столиці Набатейського царства.

27 червня 363 • Після смерті Юліана Відступника новим римським імператором став начальник його охорони Йовіан, який відновив обмежені його попередником права християн.

25 лютого 364 • Після смерті 17 лютого імператора Іовіана в Нікеї зібрались вищі посадові особи Римської імперії і після тривалих переговорів постановили призначити спадкоємцем трону воєнного трибуна Валентиніана, котрого військо 25 лютого проголосило імператором. За наполяганням армії він вибрав своїм співправителем свого брата Валента, котрий отримав в управліня східну частину імперії; сам Валентиніан правив на заході.

28 березня 364 • Імператор Валентиніан доручив управління східною частиною Римської імперії своєму брату Валенту.

21 липня 365 • У Східному Середземномор'ї стався підводний землетрус з епіцентром біля острова Крит і магнітудою понад 8 балів за шкалою Ріхтера. Він призвів до значних руйнувань в центральній і південній Греції, північній Лівії, Єгипті, на Кіпрі, в Сицилії, а на острові Крит були знищені практично всі міста. Землетрус на Криті викликав цунамі, яке прокотилося по південних і східних узбережжях Середземномор'я, особливо постраждали Лівія, Олександрія і дельта Нілу, загинули кілька десятків тисяч людей, а кораблі були відкинуті на 3 км вглиб суші.

4 травня 374 • Атлатлькавак зайняв престол міста Теотіуакан.

375 • Розгром гунами і аланами племінного союзу остготів у Північному Причорномор'ї дав поштовх масовій міграції германських племен по всій Європі, відомій під назвою Велике переселення народів. Не втримавши їх натиску по Дунаю і Рейну, через століття Західна Римської імперії припинила своє існування, розпавшись на майже десяток германських держав.

17 листопада 375 • У Брігенції (Панонія) в бою проти квадів загинув Валентиніан I, 54-річний римський імператор. Після його смерті спадкоємцем трону став його син Граціан.

9 серпня 378 • Відбулась Адріанопольська битва — армія римського імператора Валента була вщент розбита об'єднаними військами вестготів і аланів під керівництвом Фрітігерна. Сам Валент загинув, що занурило Візантію в хаос.

19 січня 379 • У Сірмії (нині — Сремська-Мітровіца в Сербії) імператор Граціан проголосив Феодосія Флавія співправителем східної частини Римської імперії. Зумівши за два роки зупинити нашестя готів, Феодосій тимчасово відновив єдність імперії, провів релігійні реформи, що, однак, не врятувало державу від розколу і занепаду по його смерті.

27 лютого 380 • Під впливом єпископа Салонік Асхолія імператор Сходу Феодосій за присутності братів-співправителів Заходу Граціана і Валентиніана II виголосив в Салоніках т. зв. «Солунський едикт», яким всім жителям Римської імперії наказувалось сповідувати християнство у його нікейській, визначеній як єдиноправильна, версії. Одноосібно врутившись у справи Церкви, Феодосій тим самим перетворив християнську релігію на державну, а саме християнство — на політичний фактор реалізації державних інтересів.

28 лютого 380 • Феодосій І, зведений на східноримський престол імператором Граціаном після загибелі Валента, видав едикт, що засуджував єресь і наказував своїм підлеглим дотримуватись Нікейського символу віри. Валент був останнім з імператорів, що дотримувався аріанства, яке стверджувало, що син Божий Христос не істинний Бог, а лише "чудесне творіння Бога-батька". Перехід Феодосія на позиції ортодоксального християнства знаменувало перетворення християнства на державну релігію імперії. На скликаному Феодосієм в 381 році Другому Вселенському соборі ортодоксальне вчення було проголошене єдиною (католицькою) релігією. Феодосій відмовився від титула понтифіка. При ньому було зруйновані численні язицькі храми, спалено Александрійську бібліотеку, заборонені Олімпійські ігри.

Народились в 360-380 роках

361 — †17 лютого 440 • Месроп Маштоц, вірменський лінгвіст, письменник, місіонер; творець вірменської абетки.

368 — †434 • Руа (Ругіла), правитель гуннів.

371 — †410 • Аларіх I, вождь і перший король вестготів (395-410 рр.); перший германський вождь, який захопив Рим.

374 — †15 серпня 415 • Атаульф, король вестготів (410-415 рр.).

375 — †15 травня 392 • Валентиніан II (Флавій Валентиніан), імператор Західної Римської імперії (375-392 рр.).

бл. 375 — †420 • Павло Оросій, римський богослов і теолог («Історія проти язичників»).

377 — †1 травня 408 • Флавій Аркадій, перший імператор Східної Римської імперії (392-408 рр.); старший син імператора Феодосія I.

Померли в 360-380 роках

361 • Міріан III, цар Іберії (з 318 р.); перший християнський цар Грузії, що встановив християнство як державну релігію країни; син Шапура I, шаха Ірану з династії Сасанідів. Пом. 1663 роки тому у 96 років (нар. 265 р.).

3 листопада 361 • Констанцій II (Флавій Юлій Констанцій), 61-й римський імператор (337-353 рр.) східної частини, усієї Римської імперії (337-361 рр.); син Костянтина Великого. Пом. 1663 роки тому у 44 роки (нар. 7 серпня 317 р.).

26 червня 363 • Юліан II Відступник (Флавій Клавдій Юліан), 63-й римський імператор (361-363 рр.), філософ; останній римський імператор-язичник. Пом. 1661 рік тому десь у 32 роки (нар. бл. 331 р.).

22 листопада 365 • Фелікс II, антипапа (355-357 рр.), призначений імператором Констанцієм II. Пом. 1659 років тому.

366 • Святий Марин, пустельник і аскет, диякон, легендарний засновник Сан-Марино (301 рік), католицький святий. Пом. 1658 років тому у 91 рік (нар. 275 р.).

12 квітня 366 • Ліберій, 36-й папа римський (352-366 рр.); ініціював складення першого реєстру римських єпископів і офіційного списку християнських мучеників — Каталог папи Ліберія. Пом. 1658 років тому.

367 • Аршак II, цар Великої Вірменії (350-367 рр.) з династії Аршакідів. Пом. 1657 років тому.

371 • Люцифер Каларісський, єпископ Кальярі на о. Сардинія; християнський святий, відомий своєю активною боротьбою проти аріанства. Пом. 1653 роки тому.

373 • Нерсес I Великий, католикос Вірменської апостольської церкви (353-373 рр.). Пом. 1651 рік тому у 38 років (нар. 335 р.).

2 травня 373 • Афанасій Великий, єпископ Олександрійський; отець Церкви, відстоював догмати про природу Святої Трійці та божественності Ісуса. Пом. 1651 рік тому у 75 років (нар. 298 р.).

374 • Пап, цар Великої Вірменії (367-374 рр.); син Аршака II. Пом. 1650 років тому у 21 рік (нар. 353 р.).

17 листопада 375 • Валентиніан I (Флавій Валентиніан), 65-й римський імператор (364-375 рр.) Західної Римської імперії; старший брат імператора Валента II. Пом. 1649 років тому десь у 54 роки (нар. бл. 321 р.).

376 • Германаріх, перший історично достовірний військовий король остгоготів з роду Амалів. Пом. 1648 років тому.

9 серпня 378 • Валент II (Флавій Юлій Валент), римський імператор-співправитель (364-378 рр.) Східної Римської імперії з династії Валентиніана; молодший брат імператора Валентиніана I. Пом. 1646 років тому у 50 років (нар. 328 р.).

379 • Шапур Великий (Шапур II), 10-й шахіншах Ірану (309-379 рр.) з династії Сасанідів. Пом. 1645 років тому у 70 років (нар. 309 р.).

1 січня 379 • Василь Великий Кесарійський, грецький церковний письменник і богослов, архієпископ Кесарії Каппадокійськох (370-79 рр.); один із Отців Церкви і найшанованіших святих. Пом. 1645 років тому десь у 49 років (нар. бл. 330 р.).