Головні події 831-851 років
Політичні лідери 831-851 років
• Імператор Заходу: Людовик I Благочестивий (813-840), Лотар I (823-855)
• Аббасидський халіфат: Абдуллах аль-Мамун (813-833)
• Болгарське ханство: Омуртаг (814-831), Маламир (831-836), Пресіан I (836-852)
• Китайська Тан: Лі Ан (Вень-цзун) (827-840), Лі Чань (У-цзун) (840-846), Лі Ї (Сюань-цзун) (846-859)
• Константинопольский патріарх: Ігнатій (847-858)
• Королівство західних франків: Карл II Лисий (840-877)
• Королівство франків: Людовик I Благочестивий (814-840)
• Король Італії: Лотар (818-844), Людовик II (844-875)
• Східна Римська імперія: Феофіл (821-842), Михайло III (840-867)
• Хазарський каганат: Ісаак (830-840), Завулон (840-850), Манасія II (850-870)
• Шотландія: Кеннет Сміливий (843-858)
Всі події 831-851 років
832 • Піпін I Аквітанський підняв заколот проти свого батька імператора Заходу Людовика Благочестивого. Підтриманий своїм братом Людовиком II Німецьким, а згодом і третім братом Лотарем I, що правив в Італії і Лотарингії, наступного року він вдруге домігся зміщення батька з престолу.
833 • Васал держави франків князь Моравії Моймир I завоював князівство Нітра (нині — Західна Словаччини), де правив князь Прібіна, змушений рятуватись втечею до Карантанської марки. Об'єднання двох князівств дало початок князівству Велика Моравія, яке у 846 році підкорило територію сучасної Чехії.
9 серпня 833 • По смерті Абдуллаха аль-Мамуна восьмим халіфом Аббасидського (Багдадаського) халіфату став його зведений брат Аль-Мутасім Біллах.
22 липня 838 • У битві біля Анзена (нині — Туреччина) відбувся бій між арміями Візантії та Аббасидського халіфату. Незважаючи на чисельну перевагу, візантійці зазнали поразки і Мала Азія стала відкритою для армій халіфа.
839 • Перша письмова згадка про Руський Каганат на територіях поблизу річок Дон та Сіверський Донець.
841 • На південному березі ріки Ліффі норвезьким вікінгами засновано селище Дюфлін («Чорний ставок»), сьогодні відоме як Дублін, столиця Ірландії.
25 червня 841 • Після смерті Людовика Благочестивого біля Фонтенуа відбулась битва між його синами — Лотарем і повсталими проти нього Людовиком II Німецьким та Карлом II Лисим. Поразка Лотара I остаточно роздробила Франкську імперію і через два роки за Верденським договором виникли три держави — Західно-Франкська, Серединне королівство і Східно-Франкська.
20 січня 842 • По смерті імператора Феофіла за його заповітом регентом при їх дволітньому синові Михаїлі III П'яниці стала стала вдова імператора Феодора, завдяки якій у Візантії було поновлено шанування ікон.
14 лютого 842 • Умовний день народження французької мови: Людовик II Німецький і Карл II Лисий принесли Страсбурзькі клятви старонімецькою (рейнським діалектом) і романською (старофранцузькою) мовою. Текст клятв, що зберігся у складі латиномовного твору історика Нітгарда «Про розбрат синів Людовика Благочестивого», є найдавнішою пам'яткою французької мови.
10 серпня 843 • У Вердені підписано договір між синами франкського імператора Людовика I Благочестивого про розділ імперії Карла Великого. Таким чином утворилось три держави — Серединне королівство на чолі з Лотарем, якому відійшов імператорський титул батька, Західне Франкське королівство на чолі з Карлом Лисим та Східне Франкське королівство на чолі з Людовиком II Німецьким, праобрази майбутніх Франції, Італії та Німеччини.
25 вересня 844 • Вікінги, що прибули з острова Нуармутьє неподалік від гирла Луари, зайшовши кораблями через устя ріки Гвадалквівір, підійшли до Севільї, яку захопили і розграбували після тижневої облоги. Лише в середині листопада війська еміра Кордови Абдаррахман II змогли звільнити місто, яке разом з околицями було зруйноване і розорене.
28 березня 845 • Під час чергового вторгнення данських вікінгів на землі франків їх п'ятитисячне військо на чолі з Рагнаром напало на практично незахищений Париж. Розоривши місто і його околиці, вони погодились відступити після отримання від короля Карла II Лисого великого викупу сріблом. Це був перший з численних нападів норманів на столицю Західно-Франкського королівства, які тривали до кінця IX століття.
846 • Князь Прібіна, вигнаний з Нітри князем Моравії Моймиром І, на землях Карантанської марки в районі південної околиці сучасного озера Балатон заснував Панонське (Блатенське) князівство з центром у місті Блатноград. Воно проіснувало до 876 року, коли було включене до Східно-Франкського королівства, а близько 894 року його територія була завойована Великою Моравією.
846 • Бретанські війська захопили франкські міста Нант і Ренн, після чого спустошили Анжу і Байо. Це змусило короля західних франків Карла II Лисого визнати ватажка бретонців Номіное першим герцогом Бретані.
850 • Згідно з «Книгою про заселення Ісландії» Арі Торгільссона корабель норвезького вікінга Наддода під час плавання до Фарерських островів був віднесений штормом до безлюдного узбережжя острова, названого ним Снігова країна (Снеланд), а сьогодні відомого як Ісландія.
Народились в 831-851 роках
бл. 835 — †
892 • Семовит, напівлегендарний князь західних полян; прадід короля Мешка I П'яста.
13 червня 839 — †
13 січня 888 • Карл III Товстий, імператор франків з династії Каролінгів (881-887) рр., король Сідно-Франкського королівства і Алеманії (876-887 рр.), король Західно-Франкського королівства і Аквітанії (884-887 рр.); Людовик II Німецького, онук Людовика I Благочестивого.
840 — †
27 липня 916 • Климент Охридський, болгарський релігійний діяч, просвітитель, засновник Охридської книжної школи.
19 січня 840 — †
23 вересня 867 • Михаїл III, імператор Візантії (842-67 рр.) з Аморійської (Фригійської) династії.
841 — †
20 листопада 870 • Едмунд Мученик, останній суверенний англосаксонський король Східної Англії (855-70 рр.); зарахований до лику святих.
бл. 845 — † бл.
907 • Арпад, вождь угорців (895-907 рр.), засновник династії Арпадів; за угорською історіографією син Альмоша, нащадок булгарського хана Кубрата.
849 — †
26 жовтня 899 • Альфред Великий, король Вессекса (871-899 рр.), перший монарх, що носив титул
короля англів і саксів.
850 — †
8 грудня 899 • Арнульф Каринтійський, король Східно-Франкського королівства (з 887 року), імператор Заходу (з 896 року), один з останніх представників німецької лінії династії Каролінгів.
850 — †
933 • Гаральд I (Гаральд Прекрасноволосий), перший норвезький король (872-930 рр.).
Померли в 831-851 роках
9 серпня 833 • Абдуллах аль-Мамун, сьомий халіф (813-833 рр.) Аббасидського халіфату; покровитель наук. Пом. 1191 рік тому у
47 років (нар.
14 вересня 786 р.).
22 квітня 835 • Кукай, японський буддистський монах, засновник японської секти езотеричного буддизму Сінґон. Пом. 1189 років тому у
61 рік (нар.
27 липня 774 р.).
13 грудня 838 • Піпін I, король Аквітанії (814-838 рр.) з династії Каролінгів; син Людовика I Благочестивого. Пом. 1186 років тому у
41 рік (нар.
797 р.).
839 • Егберт, король Вессексу (802-39 рр.); першим в історії Англії об'єднав під одноосібною владою більшість її земель. Пом. 1185 років тому у
70 років (нар.
769 р.).
20 червня 840 • Людовик I (Людовик Благочестивий), король франків (781-814 рр.) з династії Каролінгів, імператор Заходу (з 813 р.); син
Карла Великого. Пом. 1184 роки тому у
62 роки (нар.
778 р.).
20 березня 842 • Альфонсо II (Альфонсо Цнотливий), король Астурії (791-842 рр.). Пом. 1182 роки тому у
82 роки (нар.
760 р.).
846 • Моймир I, князь Моравського князівства (818-846 рр.), перший князь Великої Моравії (830—846 рр.). Пом. 1178 років тому у
51 рік (нар.
795 р.).
7 березня 851 • Номіное, перший герцог Бретані (846-861 рр.). Пом. 1173 роки тому у
51 рік (нар.
800 р.).