Головні події 732-752 років

• Битва при Пуатьє Карла Мартела, 10 жовтня 732
• Смерть герцога франків Карла Мартела, 22 жовтня 741
• Битва на ріці Великий Заб, 25 січня 750

Політичні лідери 732-752 років

• Аббасидський халіфат: Абу-ль-Аббас ас-Саффах (750-754)
• Болгарське ханство: Кормесій (721-738), Севар (738-753)
• Китайська Тан: Лі Лунцзі (Сюань-цзун) (713-756)
• Королівство Астурія: Пелайо (718-737), Фавіла (737-739), Альфонсо I Католик (739-757)
• Королівство лангобардів: Лютпранд (712-744), Рачіс (744-749), Айстульф (749-756)
• Королівство франків: Теодоріх IV (721-737), Карл Мартел (737-741), Хільдерік III (743-751), Піпін III Короткий (751-768)
• Омейядський халіфат: Хішам ібн Абд аль-Малік (724-743), Аль-Валід II (743-744), Язід III (744), Ібрагім ібн аль-Валід (744), Марван II ібн Мухаммад (744-750)
• Папська держава: Захарій (741-752), Стефан II (752), Стефан II (III) (752-757)
• Східна Римська імперія: Лев III Ісавр (717-741), Костянтин V (741-775), Артавазд (741-743)
• Хазарський каганат: Біхар (730-755), Булан (740-770)

Всі події 732-752 років

732 • Перетнувши Піренеї через перевал Ронсесвальєс, 50-тисячна мусульманська армія Омейядського халіфату під командуванням валі Аль-Андалуса Абдур-Рахмана ібн Абдалаха захопила Бордо, після чого на ріці Гаррона була розбита військами герцога Аквітанії Одо Великого.

10 жовтня 732 • У битві між Туром і Пуатьє (нині — Франція) франкський майордом Карл Мартел, розбив кількісно переважаючу армію іспанських маврів, чим зупинив їх просування в Західну Європу. У цій битві загинув Абд-ар-Рахман, мусульманський правитель Кордови, що змусило маврів залишити Галлію і в майбутньому не здійснювати на неї великих набігів.

734 • Мусульманські війська Аль-Андалус захопили міста Авіньйон, Арль і Марсель.

737 • Під Авіньйоном війська франків під командуванням Карла Мартела завдали поразки мусульманській армії Омейядів, однак не змогли їх здолати у битві під Нарбонною.

737 • По смерті Теодеріка IV, королівський престол залишився вакантним протягом наступних семи років, а вся повнота вади в Королівстві франків була зосереджена спочатку в руках майордома Карла Мартела, а в останні три роки — вруках його сина Піпіна Короткого.

739 • Війська Карла Мартела відвоювали у мусульман Марсель.

740 • У битві біля Танжера повсталі загони берберів під проводом Халіда ібн Хаміда аль-Занаті завдали поразки армії Омейядів. Поширившись на територію Аль-Андалус (нині — Іспанія) і усієї Північної Африки, берберське повстання ослабило владу халіфату, з-під влади якої вийшла територія відома сьогодні як Марокко.

740 • Хозарський полководець Булан прийняв юдаїзм, що стало початком зміцнення його роду, який з кінця VIII століття став правлячим у Хозарському каганаті.

22 жовтня 741 • У К'єрзі в Пікардії десь на 53-у році життя помер майордом Австразії і Нейстрії Карл Мартел. За майже чверть століття він зміцнив свою владу настільки, що останні роки правив, не зводячи на престол короля, а його син-спадкоємець Піпін Короткий геть усунув від влади Меровінгів, започаткувавши нову монаршу династію, яка носить ім'я всемогутнього герцога франків.

743 • На престол Королівства франків зійшов Хільдерік III, останній король франків із династії Меровінгів.

743 • Після двох років війни повалений імператор Костянтин V зайняв Константинополь. За його наказом узурпатор престолу Артабаст і його старший син-співправитель Нікетас осліплені і відправлені ченцями у монастир Хора. в Константинополі.

17 квітня 744 • З убивства у фортеці ал-Бахра біля Тадмора (нині — Сирія) халіфа Аль-Валіда II у державі Омейядів почалась Третя фітна, шестилітня громадянська війна, що привела до утвердження в халіфаті шиїтської династії Аббасидів, яка правила Арабським халіфатом до середини XIII століття.

745 • На території колишнього Східно-тюркського каганату виник т. зв. Третій Уйгурський каганат з центром у длині ріки Орхон (нині — Монголія).

15 серпня 747 • Карломан, майордом Австразії з династії Піпінідів, відмовився від посади і мирських турбот, відправився до Риму до папи Захарія і згодом постригся в ченці. Новим одноосібним правителем Франкського королівства став його брат Піпін Короткий.

25 січня 750 • У битві на ріці Великий Заб (сучасний Ірак) війська Аббасидів здобули вирішальну перемогу над армією омейядського халіфа Марвана II, що стало початком утвердження династії Аббасидів, яка правила Арабським халіфатом до середини XIII століття, коли була повалена в результаті мамлюкського повстання.

751 • Король Ломбардії Айстульф захопив візантійський екзархат Равенна.

липень 751 • На ріці Талас (нині — Казахстан) відбулась перша і єдина арабо-китайська битва: війська Аббасидського халіфату у союзі з Тибетською імперією завдали поразки китайській державі Тан, зупинивши її експансію у Середній Азії і намір захопити устя Сирдар'ї, чим забезпечили мусульманське панування у Трансоксіані (нині — частина Узбекистану, Таджикистану і Киргизії) на наступні чотири століття.

жовтень 751 • Майордомом Піпіном III Коротким з престолу усунутий Хільдерік III, останній король з династії Меровінгів.

листопад 751 • За підтримки папи Римського Захарія майордом Піпін Короткий проголошений королем франків. Він став засновником імператорської і королівської династії Каролінгів, яка правила у Західній Європі до кінця X століття.

Народились в 732-752 роках

735 — †19 травня 804 • Алкуїн, англосаксонський чернець, учений та педагог; член двору Карла Великого в Аахені.

2 квітня 742 — †28 січня 814 • Карл Великий (Карл Капет), франкський король (з 768 р.) з династії Капетингів, імператор Заходу (800-814), умілий військовий керівник і державний реформатор, один з найвизначніших правителів у історії людства.

3 серпня 744 — †27 серпня 785 • Мансур аль-Махді I, багдадський халіф (775-785 рр.), третій халіф з династії Аббасидів; син і наступник аль-Мансура.

745 — †791 • Ідріс ібн Абдуллах, засновник міста Фес і держави Ідріситів (788), попередника нинішнього Марокко; прапрапраправнук пророка Мухаммеда.

747 — †27 квітня 823 • Аль-Вакіді, ісламський історик («Книга походів», «Завоювання Сирії»).

748 — †825 • Абу аль-Атахія, перший арабський філософ-поет.

751 — †4 грудня 771 • Карломан, король франків (768-71 рр.) з династії Каролінгів; син Піпіна III Короткого, брат Карла Великого.

752 — †9 серпня 803 • Ірина, імператриця Візантії (797-802 рр.) з Сирійської династії; перша жінка в історії Візантії, яка правила самодержавно, дружина імператора Лева IV Хозара.

Померли в 732-752 роках

735 • Одо Великий, принцепс Аквітанії (700-735 рр.). Пом. 1289 років тому.

25 травня 735 • Беда Преподобний, бенедиктинський чернець, англійський історик («Церковна історія народу англів», 731 р.). Пом. 1289 років тому у 63 роки (нар. 672 р.).

740 • У Даоцзи, китайський художник династії Тан. Пом. 1284 роки тому у 60 років (нар. 680 р.).

18 червня 741 • Лев III (Лев Ісавр), візантійський імператор (717-741 рр.); засновник Сирійської династії. Пом. 1283 роки тому у 24 роки (нар. 717 р.).

22 жовтня 741 • Карл Мартел, майордом франків (717-41 рр.); батько Піпіна III Короткого, дід Карла Великого. Пом. 1283 роки тому у 55 років (нар. 686 р.).

6 травня 750 • Марван II ібн Мухаммад, 14-й арабський халіф (744-750 рр.); останній з династії Омейядів, батько Абд ар-Рахмана I. Пом. 1274 роки тому у 62 роки (нар. 688 р.).

15 березня 752 • Захарій, папа римський (741-752 рр.); останній грек (візантієць) на цьому посту. Пом. 1272 роки тому у 73 роки (нар. 679 р.).