Головні події 695-715 років

• Ясновельможна Республіка Венеція, 697
• Арабське завоювання Іспанії, 29 квітня 711

Політичні лідери 695-715 років

• Болгарське ханство: Аспарух (681-701), Тервел (701-721)
• Китайська Тан: Лі Лунцзі (Сюань-цзун) (713-756)
• Китайська Тан: Лі Сіань (Чжун-цзун) (705-710), Лі Чунмао (Шан) (710), Лі Дань (Жуй-цзун) (710-712)
• Китайська Чжоу: У Цзетянь (690-705)
• Королівство вестготів: Егіка (687-702), Вітіца (693-710), Родерік (710-711), Агіла II (711-714), Ардо (Ардабаст) (714-721)
• Королівство лангобардів: Лютпранд (712-744)
• Королівство франків: Піпін Герістальський (680-714), Хлодвіг IV (691-695), Хільдеберт III Справедливий (695-711), Дагоберт III (711-715), Хільперік II (715-721)
• Омейядський халіфат: Абд аль-Малік ібн Марван (685-705), Аль-Валід I (705-715), Сулейман ібн Абд аль-Малік (715-717)
• Східна Римська імперія: Юстиніан II Безносий (685-695, 705-711), Леонтій (695-698), Тиверій III (698-705), Філіппік Вардан (711-713), Анастасій II (713-715), Феодосій III (715-717)
• Хазарський каганат: Бузір Главан (690-730)

Всі події 695-715 років

695 • У результаті заколоту, очоленого командувачем візантійських військ в Елладі Леонтієм, повалено владу імператора Юстиніана II — з відрізаним носом і язиком він був висланий до Херсонеса в Криму.

695 • Війська омейядського халіфа Абд аль-Маліка захопили Карфаген, найважливіший візантійський форпост у Північній Африці.

697 • В Ераклеї обрано першого пожиттєвого правителя шести найбільших острівних міст венетів, які згодом об'єднались у державу навколо найбагатшого міста Венеція. Через п'ять століть вона перетворилась в олігархічно-аристократичну республіку, яка досягла піку своєї могутності, багатства і впливу в епоху Хрестових походів.

698 • В Аврасі (нині Алжир) араби здобули перемогу над державою берберів, яку очолювала цариця-воїн Дакія аль-Кахіна.

698 • Невдачею завершилась спроба імператора Леонтія II повернути втрачений три роки перед тим Карфаген: надісланий ним флот і війська були під командою патрикія Іоанна і друнгарія Тиверія були розбиті армією Омейдського халіфату під началом Хасана ібн аль-Нумана. Змушені відступити на Кріт, візантійські війська збунтувались і, повернувшись до Константинополя, повалили Леонтія, а на престол Візантії зійшов Тиверій III.

704 • Після десятиліття заслання колишній імператор Юстиніан II за підтримки свого тестя хозарського кагана Бузіра (Ібузіра Глявана) відплив з Херсонесу до Болгарії, де, набравши військо з булгар і слов'ян, наступного року розпочав похід на Константинополь.

705 • Арабські війська під проводом Кутайба бін Мусліма захопили Хорасан, багатий регіон у Середній Азії, через який пролягали торгові шляхи між Китаєм і Європою. Призначений намісником, Кутайба приєднав до Омейядського халіфату Бухару і Самарканд, а також території Хорезму в дельті Амудар'ї.

22 лютого 705 • У результаті змови найближчого оточення від влади усунуто імператрицю У Цзетянь і на престолі китайської держави Тан поновлено її сина Чжун-цзуна.

квітень 705 • Колишній імператор Юстиніан II на чолі 15-тисячного булгаро-слов'янського війська захопив Константинополь. У нагороду за допомогу хан Булгарії Тервел отримав область Загоре у північно-східній Фракії, дочку Юстиніана Анастасію за дружину і першим серед іноземних правителів титул цезаря Візантійської імперії.

15 лютого 706 • На іподромі Константинополя під головуванням імператора Юстиніана II відбулась процедура публічного приниження узурпаторів престолу Візантії — проведеним містом у кандалах Леонтію і Тиверію III були відрізані носи і після символічноої постави ноги імператора на їх шиї вони були обезголовлені. Згодом були страчені багато військових командирів, що підтримувати Тиверія, а Константинопольський патрарх Каллінік I, за сприяння якого до влади прийшов узурпатор Леонтій, був засліплений і висланий у Рим, де за наказом Юстиніана його заживо замурували у стіну.

25 березня 708 • 88-м єпископом Риму став Костянтин, сирієць за походженням, останній з т. зв. візантійських пап-васалів і останній понтифік, що відвідав Константинополь до папи Павла VI в 1967 році.

10 серпня 708 • В Японії почалась чеканка перших мідних монет.

5 жовтня 710 • На запрошення візантійського імператора Юстиніана II 88-й папа Римський Костянтин відправився до Константинополя, де протягом року погоджував рішення Трулльського собору 691-92 років, невизнані Римом. Він виявився останнім понтифіком, що відвідав Константинополь протягом наступних 12 століть, доки у 1967 році цього не зробив папа Павло VI.

29 квітня 711 • Берберо-арабське військо під командуванням Таріка ібн Зіяда висадилось поблизу сучасного Гібралтару, звідки розпочало свій завойовницький похід Європою. Протягом наступного десятиліття були підкорені майже всі Піренеї за виключенням північних районів Галіції, Країни басків та Астурії, і завойовані території стали провінцією Омейядського халіфату.

19 липня 711 • У битві між вестготами і армією Омейядів при Гвадалете (Кадіс, Іспанія) араби і бербери здобули перемогу, що привело до падіння Королівства вестготів і завоювання арабами майже всього Піренейського півострова.

3 червня 713 • На іподромі у Константинополі групою змовників з числа повсталих офіцерів схоплено і осліплено імператора Філіппіка Вардана. Новим правителем Візантії невдовзі став його секретар Артемій, який правив під іменем Анастасій II. За його розпорядженням змовники, причетні до каліцтва його попередника, були страчені.

714 • Мусульманські війська на чолі з Таріком ібн Зіядом захопили міста Барселона і Нарбона, знать яких погодилась визнати зверхність Омейядського халіфату в обмін на автономію Септиманії.

715 • По смерті короля франків Дагоберта III у Нейстрії йому наслідував Хільперік II.

26 вересня 715 • Під Комп'єном відбулась перша битва Громадянської війни в Державі франків, яка почалась по смерті майордома Піпіна Герістальського, — військо нейстрійців під командуванням майордома Рагенфреда завдало поразки війську австразійців на чолі з майордомом Теодоальдом. Прямо на полі бою Рагенфред був проголошений майордомом Держави франків і згодом був затверджений на цій посаді королем Дагобертом III.

Народились в 695-715 роках

699 — †715, Дагоберт III, король франків (711-15 рр.) з династії Меровінгів; син Хільдеберта III Справедливого.

699 — †759 • Ван Вей, китайський поет, живописець, каліграф, музикант епохи династії Тан.

700 — †25 грудня 795 • Адріан I, 95-й папа Римський (772-795 рр.); союзник Карла Великого у війні з лангобардами.

701 — †4 червня 756 • Сьому, 45-й імператор Японії (724-756 рр.).

701 — †759 • Лі Бо, китайський поет часів династії Тан; належить до числа найбільш шанованих поетів в історії китайської літератури і вважається одним з найбільших світових поетів.

710 — †17 серпня 754 • Карломан, майордом Австразії (717-47 рр.) з династії Піпінів (Каролінгів); син Карла Мартела.

712 — †770 • Ду Фу, китайський поет епохи династії Тан.

712 — †6 жовтня 775 • Абу Джафар аль-Мансур, один з найбільших правителів Арабського халіфату (754-775 рр.); засновник і будівничий найбільшого міста середньовічного світу — Багдада.

714 — †26 квітня 757 • Стефан II, 92-й папа Римський (752-757 рр.); перший номінально суверенний правитель Папської держави.

714 — †24 вересня 768 • Піпін III (Піпін Короткий), король франків (751-758 рр.), перший з династії Каролінгів; син Карла Мартела, батько Карла Великого.

Померли в 695-715 роках

бл. 701 • Аспарух, хан болгарських тюрків з династії Дуло, засновник першої Болгарської держави на Дунаї; син хана Кубрата. Пом. бл. 1323 роки тому десь у 61 рік (нар. бл. 640 р.).

8 жовтня 705 • Абд аль-Малік (Абдул-Малік ібн Мерван), 5-й халіф Омейядського халіфату. Пом. 1319 років тому у 59 років (нар. 646 р.).

11 грудня 711 • Юстиніан II (Юстиніан Рінотмет), імператор Візантії (685-695, 705-711 рр.); останній представник Іраклійської династії. Пом. 1313 років тому у 42 роки (нар. 669 р.).

16 грудня 714 • Піпін Герістальський, мажордом Австразії (680-714 рр.). Пом. 1310 років тому у 79 років (нар. 635 р.).

715 • Валід I (аль-Валід ібн Абд аль-Малік), 6-й халіф Омейядського халіфату (705-715 рр.); старший син Абд аль-Маліка. Пом. 1309 років тому у 47 років (нар. 668 р.).

715 • Дагоберт III, король франків (711-15 рр.) з династії Меровінгів; син Хільдеберта III Справедливого. Пом. 1309 років тому у 16 років (нар. 699 р.).

9 квітня 715 • Костянтин, 88-й папа Римський (708-715 рр.). Пом. 1309 років тому у 51 рік (нар. 664 р.).