Комендант (
фр., командир, начальник) - 1. Той, хто стоїть на чолі залоги фортеці або укріпленого району. 2. Військовий начальник, що наглядає за правильністю відбування гарнізонної служби; дисципліною військ і т. ін. 3. Той, хто керує військовим перевезенням на залізницях і водних шляхах. 4. Керівник будинку, що належить установі чи використовується нею. 5.
діал. Командир.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85
