Когорта (
лат. cohors) - 1. Основний тактичний підрозділ війська у Стародавньому Римі. Початково складався з 300-800 чоловік, пізніше — з шести
центурій, згодом (з І ст. до н. е.) — десята частина
легіону (порядка 500 чоловік). 2.
перен. Згуртована спільними ідеями, цілями, прагненнями група людей; відділ, з'єднання, батальйон, фаланга, плеяда, сузір'я.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85