Ієрархія (
гр. від ίερσς — обрядовий, священний і άρχή — влада) - 1. Тип структурних відносин у складних багаторівневих системах, які характеризуються упорядкованістю, організованістю взаємодій між окремими рівнями по вертикалі. Нормальна І. — системи одного порядку однорідні і повністю входять в системи більш високого порядку; І. розшарування — системи низового порядку не однорідні і не обов'язково в сумі складають систему вищого порядку. 2. Послідовне розміщення посад, чинів і т. ін. від найнижчих до найвищих у порядку їх підлеглості. 3.
заст. Сукупність людей, об'єднаних у такий спосіб службовою чи іншою діяльністю, родинними стосунками і т. ін.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85