Егіда (
гр., шкіра кози) - 1. В давньогрецькій
міфології (за Гомером) щит, який виготовив
Гефест і потрясаючи яким
Зевс наводив жах на ворогів. У післягомерівський період Е. — демон, породжений
Геєю, який своїм вогняним подихом спустошував цілі країни. Богиня
Афіна вбила його, а з його шкіри зробила собі щит. 2.
перен. Під егідою — під захистом, наглядом, під покровительством.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85