Графіто (
іт. graffito від grafficare — надряпані) -
мист. техніка створення зображень шляхом нанесення на поверхню одного або декількох шарів
фарби або
штукатурки (які можуть відрізнятись кольором) та подальшого їх продряпування і зішкрібання по малюнку. Інша назва — сграфіто. У Давній Греції техніка Г. використовувалась при
декоруванні глиняного посуду, в Італії XV—XVII ст. — для прикрашання зовнішніх стін архітектурних споруд.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85