Вентиль (
нім., клапан, від лат., дму, продуваю) - 1.
Клапан для регулювання й замикання потоку рідини, пари або газу, що тече трубопроводом. 2.
Елемент випрямного пристрою для забезпечення протікання електричного струму тільки в певному напрямі за рахунок; використовують з метою випрямляння змінного струму. 3.
Механізм для зміни (звичайно збільшення) довжини каналу валторни, труби і т. п., доповнює звукоряд інструмента звуками, яких бракує.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85