Бурдюг (
тюрк.) - примітивне архаїчне козацьке помешкання землянкового та напівземлянкового типу. В його основі була прямокутна яма, заглиблена в грунт на 1 – 1,5 м, в яку по кутках вкопувалися стовпи, між якими ставився плетений з хмизу каркас, обмазаний глиною. Стовпи і каркас незначно підіймалися над землею. Перикриття, дво- або чотирисхиле, вкривалося очеретом, а зверху інколи накладався грунт. Б. виступав як основа запорозьких зимівників. Йому на зміну прийшло наземне житло
саманного типу, добре відоме як хата-мазанка.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85