Бан (1) (
лат. ban – забороняти) - 1. За середньовіччя — право глави держави здійснювати найвищу владу (судовий Б., військовий Б.). 2. Поширення судово-адміністративної влади
феодала на певну територію. 3. Дрібна срібна монета у Словенії, Валахії, Молдові та на Буковині. 4. Середньовічний
титул та посада в країнах східної та південної Європи.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85
