Хозари (
перс. هزار — тисяча) - тюркомовний кочовий народ, що сформувався на
території сучасного Дагестану в IV — XI століттях з місцевого іраномовного населення, а також прийшлих угорських і тюркських племен. У віруваннях дотримувались паганських ритуалів,
ісламу та
юдаїзму. Користувались
рунічними письменами та староєврейською мовою. Після падіння Хазарського
каганату (X ст)
асимілювались половцями. Їх нащадками вважаються караїми, кримчаки, іраномовні євреї.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85
