Хаос (
гр., від розверзаюсь) - 1. У давньогрецькій
міфології — безмежний простір, безладна суміш матеріальних елементів світу, з яких начебто виникли
Гея (земля),
Ерос (любов),
Ереб (морок) та
Нюкта (ніч), що дали початок усьому існуючому. 2. В давньогрецькій філософії — першоматерія або простір (фізичне місце, потрібне для існування тіл). 3.
перен. Цілковите безладдя.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85