Тетіс (
давньогр. Τηθύς) - 1. У давньогрецькій
міфології — уособлення водної
стихії, донька Урана і Геї, дружина своего брата
Океана. 2. Стародавній океан, що існував в
епоху мезозою (від 320 до 66,5 млн років тому) між древніми
континентами Гондвана і
Лавразія. Східна частина Середземного моря, Азовське, Чорне і Каспійське моря, Перська затока, а також моря Малайського
архіпелагу є залишками Т.