Спата (
лат. spatha від гр. σπάθη — широка смуга) - колюче-рублячий кельтський двосічний меч. Мав у довжину від 75 см до метра при ширині леза 4-5 см і важив до 2 кг. Був поширений на
території Європи до кінця першого тисячоліття нашої
ери. Використовувався як зброєння пішого воїна,
кавалерії, а також у
гладіаторських боях.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85