Сирена (
гр.) - 1. У грецькій
міфології — морська
німфа (жінка з риб'ячим хвостом або птах з жіночою головою), що своїм співом зваблювала мореплавців у смертельно небезпечні, згубні місця. 2. Хвостате земноводне з довгим змієподібним тілом, що зберігає протягом усього життя зовнішні зября. 3. Ряд великих рослиноїдних водяних ссавців з ластами і хвостатим плавцем, що зустрічається в теплих морях і річках. 4.
фіз. Прилад для одержання звуків різної висоти і для вимірювання кількості звукових коливань. 5. Апарат, прилад, що може давати звуки великої сили й будь-якого тону; сигнальний гудок, що дає різкий, далеко чутний звук. 6.
перен. Спокусливі красуні, що зачаровують своїм голосом.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85