Синхронізація (
від гр. συνχρόνος — одночасний) - 1. Приведення двох чи кількох періодично змінюваних явищ до точної взаємної відповідності
періодів їхнього перебігу, до збігу часу початку й кінця цих періодів. 2. Поява на
електроенцефалограмі, яку записують від різних ділянок кори головного мозку або інших нервових утворів, біоелектричних
потенціалів з однаковою частотою або
фазою. 3. С. даних — усунення відмінностей між двома групами даних. 4. С. процесів — узгоджене протікання кількох
процесів, коли їх певні стадії відбуваються в певному порядку, або одночасно.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85