Мухаджири (
араб. المهاجرون — «той, хто здійснив хіджру») - 1.
Мусульмани, які, рятуючись від переслідувань язичників у Мецці, переселились спочатку в Ефіопію (615 р.), а потім — у Медину (622 р.). М. разом з мединськими
ансарами склали основу ранньої мусульманської громади і заклали основу мусульманської державності. Всі праведні
халіфи були з числа М. 2. Мусульмани, які заради порятунку віри переселяються в інші держави.
