Лицар (
нім.) - 1.
іст. Західноєвропейський середньовічний феодал, який належав до військово-дворянського стану. Воїн з важким озброєнням і спорядженням. 2.
іст. Вільний козак-запорожець, якому властиві козацька доблесть і воєнне мистецтво. 3.
перен. Самовідданий, благородний захисник кого-, чого-небудь; витязь, герой, звитяжець. 4.
перен., розм. Вихована, підкреслено чемна людина. 5. Про того, до кого мають або хто має до кого-небудь сердечну прихильність.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85