Російський письменник Микола Васильович Гоголь (1 квітня 1809 - 4 березня 1852). Вважається класиком російської літератури і одним із засновників її реалістичного напрямку.

2740

Правила життя

Ніколи не варто хизуватись майбутнім.

Кожному видається, що він міг би наробити багато добра на місці і на посаді іншого, і тільки не може зробити його в своєму місці. Це причина всіх зол.

Бути у світі й нічим не позначити свого існування - це здається мені жахливим.

Гнів завжди недоречний, а найбільше в хорошій справі, тому що принижує і каламутить її.

Якщо навіть тобі трапиться розсердитися на кого б то не було, розсердься в той же час і на себе самого хоча б за те, що зумів розсердитися на іншого.

В літературному світі нема смерті і померлі втручаються в наші справи і діють разом з нами.

Навряд чи є вища насолода, за насолоду творити.

Є у російської людини ворог, непримиренний, небезпечний ворог, якого? якби не було, він був би велетнем. Ворог цей - лінь.

Нашій людині слід бути вдячним вже за намір.

Жінці легше поцілуватися з чортом, ніж назвати іншу красунею.

Якими б дурними не були слова дурня, а іноді бувають вони достатні, щоб збентежити розумну людину.

Хто вже кулак, тому не розігнутися в долоню.

Молодість щаслива тим, що у неї є майбутнє.

Що таке життя? Це руйнування мрії дійсністю.

Нещастя пом'якшує людину; природа його стає тоді більш чуйною і доступною до розуміння предметів, переважаючих поняття людини, що знаходиться в звичайному і повсякденному положенні.

Стражданнями і горем визначено нам добувати крупиці мудрості, якої не знайдеш в книгах.

Слідкуйте за тим чи ви любите інших, а не за тим, чи люблять інші вас.

Повірте, що Бог недарма повелів кожному бути на тому місці, на якому він тепер стоїть. Потрібно тільки добре озирнутися навколо себе.

Варто лише пристальніше вдивитися в сьогодення і майбутнє раптом виступить само собою.

Сказане влучно, все одно що написане - не вирубується сокирою.

Розум є вища здатність, але вона досягається не інакше, як перемогою над пристрастями.

Часто крізь видимий світові сміх ллються невидимі світові сльози.

Чим істини вищі, тим потрібно бути обережніше з ними: інакше вони раптом перетворяться на загальні слова, а загальним словам вже не вірять.

Я не розказую про важливість народних пісень. Це народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, розкриває все життя народу.

Коли людина закохується, то стає все одно, що підошвою, яку, коли розмочити у воді, візьми, зігни - вона і зігнеться.

Я розгадував науку веселого і щасливого життя, дивувався, як люди, жадібні до щастя, негайно тікають від нього, зустрівшись з ним.

Зі словами слід поводитись чесно.