Головні події 43-23 до н.е. років

• Убивство Марка Тулія Цицерона, 7 грудня 43 до н. е.
• Перша поява 29 лютого у календарі, 29 лютого 42 до н. е.
• Битва біля мису Акцій, 2 вересня 31 до н. е.
• Самогубство Клеопатри VII, 12 серпня 30 до н. е.
• Октавіан Август — принцепс Риму, 16 січня 27 до н. е.

Політичні лідери 43-23 до н.е. років

• Єгипет: Клеопатра VII (51-30 до н.е.), Птолемей XV Цезаріон (44-30 до н.е.)
• Вірменія: Артавазд II (54-34 до н.е.), Арташез II (33-20 до н.е.)
• Парфія: Ород II (57-37 до н.е.), Пакор I (51-38 до н.е.), Фраат IV (37-2 до н.е.)
• Понтійське царство: Дарій (47-37 до н.е.), Полемон I (37-8 до н.е.)
• Римська імперія: Октавіан Август (27 до н.е.-14)
• Римська республіка: Марк Емілій Лепід (43-36 до н.е.), Марк Антоній (43-33 до н.е.)

Всі події 43-23 до н.е. років

7 грудня 43 до н.е. • У Формії поблизу Риму при спробі втекти від розправи був убитий найпослідовніший прихильник Республіки 63-річний сенатор Марк Тулій Цицерон. Його відрубана голова і рука були доставлені в Рим і прибиті до ораторської трибуни Форуму, звідки він часто звертався до римлян з викривальними промовами проти узурпаторів влади.

14 квітня 43 до н.е. • В ході громадянської війни у Цизальпінській Галлії (нині — північ Італії) відбулась битва на Галльському форумі, в якій війська прибічників Цезаря під командуванням Гая Вібія Панси Цетроніана завдали поразки військам армії Марка Антонія.

21 квітня 43 до н.е. • Убивця Цезаря Децим Брут і його спільник Октавій нанесли Марку Антонію поразку в битві біля Мутини. В цей же день Цицерон виголосив останню зі своїх 14 промов проти Марка Антонія, оголошеного ворогом батьківщини, і згодом поплатився за це — Антоній, Октавіан і Ліпід заключили триувірат, і Цицерон, занесений у проскрипційні списки, в кінці року був убитий.

11 листопада 43 до н.е. • В Болоньї Октавій, Марк Антоній і Лепід уклали другий триумвірат, щоб оголосити війну Марку Юнію Бруту і Гаю Касію Лонгіну, вбивцям Цезаря, котрі втекли з Риму. На відміну від першого, другий триумвірат був прийнятий у законодавчому порядку і визнаний сенатом, котрий на п'ять років наділив триумвирів диктаторськими повноваженнями. Одним із перших рішень триумвірату було складення проскрипцій — списків оголошених поза законом людей, що підлягали знищенню.

23 жовтня 42 до н.е. • Після поразки у битві при Філіппах покінчив життя самогубством 43-річний Марк Юній Брут, один з головних змовників у справі замаху і вбивства диктатора Гая Юлія Цезаря, організованої два роки перед тим у сподіванні зберегти у Римі республіку.

29 лютого 42 до н.е. • У календарі вперше з'явилася нова дата, 29 лютого, введена Юлієм Цезарем. Рік, котрий містить 29 лютого називається високосним і складається рівно з 52-х тижнів і двох днів. Він наступає кожні чотири роки у роки, кратні чотирьом, крім тих, що закінчуються на 00 (для того, щоб такий рік вважався високосним, він повинен ділитись на 400).

39 до н.е. • У ході громадянської війни в Римській республіці, щоб покласти край морській блокаді Італії, тріумвіри Марк Антоній і Гай Юлій Цезар у Мізенумі (нині Мізено, Італія) під Неаполем уклали договір з оголошеним поза законом Секстом Помпеєм, погодившись визнати його владу на вже зайнятих ним Сардинії і Сицилії, передати під його контроль Корсику та Пелопоннес (Ахею) у Греції і пообіцяли йому консульство в 33 році до н. е. Мізенумський договір діяв три роки, доки Помпей не відновив бойові дії проти республіки після відмови Марка Антонія поступитись своїми грецькими володіннями.

3 вересня 36 до н.е. • У битві при Навлосі (Сицілія) Марк Віпсаній Агріппа, полководець римського консула Октавіана, здобув перемогу над Секстом Помпеєм, сином Гнея Помпея, котрий боровся з триувіратом.

2 вересня 31 до н.е. • У битві біля мису Акцій, що на іонічному узбережжі Греції, останній великій морській битві античності, консула Октавіана під командуванням Марка Агріппи завдав нищівної поразки об'єднаному флоту консула-десигната Марка Антонія і єгипетської цариці Клеопатри. Це фактично визначило долю громадянської війни і сприяло утвердженню Октавіана «першим среди рівних» сенаторів Римської республіки, що почала поступово трансформуватись у монархію.

12 серпня 30 до н.е. • Після невдалої спроби отримати від римського консула Октавіана, який захопив Олександрію, гарантій збереження свободи і передачі царства своїм дітям, 39-річна цариця Єгипту Клеопатра VII покінчила життя самогубством . Зі стратою через 11 днів її сина-співправителя Цезаріона Єгипет втратив державність і був перетворений на римську провінцію.

31 липня 30 до н.е. • В ході останньої війни Римської республіки війська Октавіана завдали поразки Марку Антонію у битві при Александрії. Отримавши наступного дня неправдиву звістку про те, що Клеопатра покінчила із собою, Антоній мечем заколов себе.

23 серпня 30 до н.е. • Після захоплення Єгипту за наказом римського імператора Октавіана Августа страчено Марка Антонія Антіла, старшого сина Марка Антонія, і Птолемея Цезаріона, останнього фараона Птолемеєвого Єгипту, імовірного сина Юлія Цезаря і Клеопатри.

12 січня 29 до н.е. • Всього втретє у римській історії за рішенням римського сенату зачинено двері храму Януса в Римі в знак закінчення громадянських війн, що тривали майже 100 років (на час війни двері відчинялись в очікуванні воїнів). У серпні Октавіан святкував потрійний тріумф — перемогу біля Акції (31 р. до н.е.), завоювання Єгипту (30 р. до н.е.) і перемогу над далматинцями.

14 січня 27 до н.е. • В урочистій обстановці Октавіан склав з себе надзвичайні повноваження і оголосив про відновлення Римської республіки. Через два дні на зазадалегідь підготовленому Октавіаном сенаті він дозволив умовити себе стати принцепсом (першим громадянином, титул імператора) і називатись віднині Августом (божественним), оскільки був сином обожненого на цей час Цезаря. Октавіан також отримав щит із зобораженням чотирьох його головних чеснот — virtus, clemetia, institia, pietas (мужність, поміркованість, справедливість, благочестя).

16 січня 27 до н.е. • На засіданні сенату Октавіан був проголошений принцепсом і отримав титул «Август», а також щит із зображенням чотирьох своїх головних чеснот — virtus, clemetia, institia, pietas (мужність, поміркованість, справедливість, благочестя). Віднині він став іменуватись Імператор Цезар Август, а культ імператора став державною релігією Риму на наступні чотири століття.

24 до н.е. • Римлянами засновано колонію імператора Августа, сучасне місто Сарагоса (Іспанія).

Народились в 43-23 до н.е. роках

20 березня 43 до н.е. — †17 до н.е. • Публій Овідій Назон, римський поет ("Наука кохання", "Метаморфози"), останній з поетів «золотої доби» римської літератури

16 листопада 42 до н.е. — †16 березня 37 • Тиберій Юлій Цезар Август Тиберій (Тиберій Клавдій Нерон), другий римський імператор (14-37 рр.); з династії Юліїв-Клавдіїв.

14 січня 38 до н.е. — †14 вересня 9 до н.е. • Децим Нерон Клавдій Друз (Германік, Друз-старший), римський полководець, консул (9 рік до н. е.), підкорювач германських племен ретів, фризів, хавків і батавів; прийомний син імператора Августа, брат імператора Тиберія, дід по батькові імператора Калігули і прадід імператора Нерона по матері.

30 до н.е. — †37 • Маробод, вождь германського племінного союзу на чолі з маркоманами на території сучасної Богемії (8 до н. е.-7 рр.).

бл. 25 до н.е. — † бл. 50 • Філон Александрійський, римський філософ («Про вічність світу», «Про створення світу», «Про чесноти», «Питання і відповіді на книгу Буття»), представник єврейського еллінізму.

23 до н.е. — †18 • Ірод Архелай, етнарх Юдеї (4 р. до н. е. — 6 р.); син Ірода Великого.

Померли в 43-23 до н.е. роках

43 до н.е. • Ідумейський, прокуратор Юдеї (48-43 рр. до н. е.) під римською зверхністю; батько Ірода Великого, засновник династії Іродіадів Пом. 2067 років тому у 57 років (нар. 100 до н. е.).

7 грудня 43 до н.е. • Марк Тулій Цицерон, римський державний діяч, оратор, письменник ("Про обов'язки", "Про славу", "Про філософію"). Пом. 2067 років тому у 63 роки (нар. 3 січня 106 до н. е.).

13 січня 41 до н.е. • Птолемей XIII (Птолемей Теос Філопатор), цар Єгипту (51-47 рр. до н. е.) з династії Птолемеїв, співправитель своїх сестер Клеопатри VII і Арсіної IV; син Птолемея XII. Пом. 2065 років тому у 20 років (нар. 61 до н. е.).

1 серпня 30 до н.е. • Марк Антоній, римський полководець та державний діяч, триумвір (43-33 рр. до н. е.), тричі консул (44, 34, 31 до н. е.). Пом. 2054 роки тому у 53 роки (нар. 14 січня 83 до н. е.).

12 серпня 30 до н.е. • Клеопатра VII Філопатор, єгипетська цариця (51-30 рр. до н. е.) з македонської династії Птолемеїв; донька Птолемея XII, остання з правителів еліністичного Єгипту. Пом. 2054 роки тому у 39 років (нар. 2 листопада 69 до н. е.).

23 серпня 30 до н.е. • Птолемей XV Філопатор Філомотор Цезар (Цезаріон), останній фараон Єгипту (44—30 роки до н.е.) з династії Птолемеїв; син єгипетської цариці Клеопатри і римського диктатора Юлія Цезаря. Пом. 2054 роки тому у 17 років (нар. 23 червня 47 до н. е.).

27 до н.е. • Марк Теренцій Варрон (Варрон Реатинський), римський вчений-енциклопедист і письменник. Пом. 2051 рік тому у 89 років (нар. 116 до н. е.).